Чебрець звичайний лікувальні властивості, трава.

Травы

Посадка чебрецю на розсаду

  • Посадка: посів насіння на розсаду – у середині березня, висадка сіянців у ґрунт – у другій половині травня.
  • Цвітіння: у червні-серпні, починаючи з другого сезону.
  • Освітлення: яскраве світло або притінок.
  • Ґрунт: легкий, родючий, дренований, нейтральний або лужний.
  • Полив: помірний, у міру необхідності, але з початком цвітіння поливають частіше. Якщо літо з дощами, полив не знадобиться.
  • Підживлення: тільки при вирощуванні на дуже бідному ґрунті на ділянку вносять рогове борошно та мульчують поверхню перепрілим компостом.
  • Обрізування: напровесні та після завершення цвітіння пагони вкорочують на дві третини.
  • Розмноження: насінням, живцями, поділом куща.
  • Шкідники: попелиця, піщані смерди, лугові метелики й довгоносики.
  • Хвороби: в умовах підвищеної вологості ґрунту може вражатися грибковими інфекціями.

Чебрець на розсаду сіють у середині березня. Дрібне насіння чебрецю змішують із річковим піском у пропорції 1:3 і сіють по поверхні субстрату для кактусів, в який підмішують третину чорнозему. Можна просто змішати рівні частини піску й торфу, тільки не забудьте перед посівом субстрат продезінфікувати.

Сіянці тримають у приміщенні не менше двох місяців – найкращий вік розсади для висадки в ґрунт 70 днів. Коли з’являться сходи, температуру утримання посівів знижують на кілька градусів, покриття знімають, а сіянці і ґрунт у контейнері обприскують, тільки-но субстрат почне підсихати. Забезпечте розсаді гарну вентиляцію, але убезпечте від протягів.

Рослина чебрець – опис

У висоту кущики чебрецю сягають щонайбільше 35 см. Стовбурці у рослини дерев’янисті, лежачі або висхідні, трав’янисті квітконосні гілки піднімаються або прямостоячі. Корінь чебрецю стрижневий і теж дерев’янистий. Листя чебрецю кожного виду розрізняється за формою, розміром і жилкуванням. Найчастіше воно короткочерешкове, шкірясте, жорстке, рідше – сидяче, цілокрає, а у далекосхідних видів – зазубрене.

Квіти чебрецю, білі, рожеві або лілові, зібрані на кінцях гілок у головки або видовжені суцвіття. Плоди – коробочки з чотирма кулястими горішками з приємним ароматом і гіркуватим смаком, які під назвою «чорний чебрець» використовують як приправу. Цвіте чебрець у червні-серпні, а плоди його дозрівають у серпні-вересні.

Чебрець перебуває в родинних стосунках із такими рослинами, як лаванда, материнка, розмарин, гісоп, базилік, собача кропива (пустирник), шавлія, меліса й м’ята, а в останні роки його популярність зросла настільки, що його можна зустріти на городі не рідше, ніж традиційні зеленні культури – кріп, селеру та петрушку.

Предлагаем ознакомиться  Маринованные помидоры на зиму — самые вкусные рецепты

З нашої статті ви зможете дізнатися, як здійснюється посадка чебрецю і догляд за ним у домашніх умовах й у відкритому ґрунті, які корисні властивості чебрецю, які хвороби він лікує і які існують протипокази чебрецю, а також чим посадка чебрецю повзучого і догляд за ним відрізняється від вирощування прямостоячих видів чебрецю.

Вирощування чебрецю в домашніх умовах

Якщо ви хочете вирощувати чебрець у домашніх умовах, візьміть горщик діаметром не більше 15 см, насипте на його дно шар дренажного матеріалу завтовшки 2-3 см, укладіть зверху ґрунт, склад якого було описано вище, зволожте його, розкладіть по поверхні кілька насінин, покладіть на них згори шар ґрунту завтовшки 5 мм, обприскайте його водою з пульверизатора, накрийте горщик склом або плівкою і поставте на південне вікно, організувавши захист від прямих сонячних променів. У насіння чебрецю чудова прорісність. Щойно з’являться паростки, покриття знімають.

Поливайте чебрець у горщику помірно, тільки-но висохне верхній шар ґрунту. Через кілька місяців залиште в горщику найрозвиненіші сіянці, а слабкі видаліть. Аби отримати соковиту зелень чебрецю, зрізайте її частіше, не дозволяючи чебрецеві цвісти.

У другій половині травня розсаду чебрецю висаджують на грядку, яка має розташовуватися на сонячній стороні. Чебрець може рости і в притінку, але на тінистих місцях він витягується і погано розвивається. Ґрунт на грядці має бути нейтральним або лужним, легким, родючим і добре дренованим. На вологих глинистих ґрунтах чебрець часто пріє, тому необхідно організувати йому гарний дренаж.

Ґрунт під чебрець бажано підготувати ще з осені: перекопайте ділянку, очистіть її від рослинних залишків попередньої культури, внесіть під перекопування компост або перепрілий гній і фосфорно-калійні добрива. Навесні, перед посадкою, розпушіть грядку і пролийте ґрунт розчином 20 г сечовини в 1 л води.

Посадка чебрецю здійснюється з дотриманням відстані між сіянцями 20-25 см, а між рядами – 40-50 см.

Догляд за чебрецем вимагає розпушування ґрунту, щоб вода не застоювалася в корінні рослини, а на поверхні ґрунту не утворювалася кірка. Необхідно також прополювати грядку, видаляючи бур’яни. Щоб полегшити собі працю, замульчуйте грядку компостом. Окрім того, вирощування чебрецю передбачає обрізування, яке проводять напровесні або після закінчення цвітіння. Пагони вкорочують на дві третини – до початку здеревіння. Обрізають чебрець для того, щоб кущики були щільними й компактними.

Полив чебрецю

Чебрець набагато легше зносить посуху, ніж перезволоження, тому будьте пильні й поливайте рослину тоді, коли волога їй необхідна. З початком цвітіння й наростання молодих пагонів полив має стати трохи більш частим. Але як уже згадувалося, якщо літо помірно дощове, чебрець поливати не потрібно взагалі.

Предлагаем ознакомиться  Как защитить капусту от слизней и улиток

Підживлення чебрецю

Здебільшого чебрець у підживленні потреби не відчуває, особливо якщо ви перед його посадкою вносабо в ґрунт добрива. Тільки на дуже мізерних ґрунтах можна удобрити чебрець перепрілим компостом у вигляді мульчі або внести в ґрунт рогове борошно.

https://www.youtube.com/watch?v=ytaboutru

Оскільки чебрець – культура зі слабкою потребою в поживних речовинах і не виснажує землю так, як, наприклад, картопля, капуста та селера, то після нього можна вирощувати будь-які культури, крім тих, що належать до родини Ясноткові.

Шкідники і хвороби чебрецю

Шкідники чебрецю

Чебрець, як лаванда й розмарин, до захворювань і шкідливих комах досить стійкий передусім через ефірну олію, що міститься в ньому, але при порушенні агротехніки він може потерпіти від попелиці, піщаного смерда, довгоносика та лугового метелика.

Луговий метелик, точніше, його гусінь, харчується нижньою стороною листя, обплітаючи її павутиною. Ушкоджує він також пагони і квітки. Щоб запобігти появі шкідника на чебреці, необхідно своєчасно видаляти бур’яни, а восени перекопувати ділянку. Знищують лугових метеликів обробкою чебрецю препаратом Децис.

Піщаний смерд – жук чорного кольору завдовжки від 7 до 10 мм, що вражає наземні частини рослини. Для знищення цього шкідника використовують приманки, отруєні пестицидами.

Попелиця прокушує листя та молоді пагони рослини й харчується їхнім соком. Проти неї ефективні препарати Біотлін і Антитлін.

Довгоносик пошкоджує квітки чебрецю, відкладаючи личинки в їхніх бутонах. Боротися з ним потрібно обробкою чебрецю розчином безпечного для людини препарату Фітоверма.

Хвороби чебрецю

Через неправильний догляд за чебрецем, а саме через його надмірний полив, рослина може захворіти грибковими хворобами. Лікують інфекції такого роду обробкою чебрецю розчином фунгіциду – Фундазолу, Ридомілу, Топаза, Хорусу або подібного препарату. Проте краще не допустити захворювання, ніж із ним боротися. Уникнути враження чебрецю грибками можна, забезпечивши йому правильний догляд.

Види і сорти чебрецю

І видів, і сортів чебрецю досить багато. Найбільш відомими в культурі є види чебрецю звичайний і повзучий.

або чебрець лікувальний, або чебрець лікарський, родом із Північно-Західного Середземномор’я. Ця рослина з квітконосними пагонами заввишки до 15 см і опушеним із нижньої сторони пластини листям. Квітки у цього виду блідо-лілові, майже білі. Рослини чебрецю лікарського поділяються на кілька підвидів або різновидів:

  • Альба – чебрець із білими квітками;
  • Спленденс – різновид із карміново-червоними квітками;
  • Елфін – карликова рослина заввишки щонайбільше 5 см, яка утворює щільну компактну подушку діаметром до 15 см.
Предлагаем ознакомиться  Чем подкормить яблоню весной, летом и осенью

Прекрасно виглядає композиція на одній ділянці з підвидів чебрецю звичайного з квітками різного забарвлення.

який часто називають чебрецем або чабером, у природі поширений на Далекому Сході, в Сибіру, в європейській частині Росії і в Західній Європі. Це багаторічна рослина заввишки до 15 см із повзучими циліндричними стеблами й відстовбурченими волосистими в нижній частині пагонами. Листя у рослин цього виду черешкове, ланцетоподібне, завдовжки до 1 см.

На квітконосах заввишки до 15 см у липні розкриваються головчасті рожево-лілові суцвіття. У культурі цей вид із XVI століття. Існують сорти чебрецю повзучого з карміновими, білими і рожевими квітками, а також форми зі строкатим листям. Догляд за чебрецем повзучим здійснюється, як за ґрунтопокривною рослиною.

представлений двома різновидами:

  • Мінор – повільно зростаючий чагарник, ніби створений для альпійських гірок – із дрібними суцвіттями й маленькими опушеними листками;
  • Псевдоланугіносус – ґрунтопокривна рослина, що утворює килим із квіток, яких так багато, що не видно листя.

або чебрець лимоннопахнучий – природній гібрид чебрецю звичайного і чебрецю блошиного, поширений переважно на півдні Франції. Квітконосні пагони цього виду, що сягають висоти 30 см, увінчуються світло-рожевими суцвіттями. Листя у рослин чебрецю лимоннопахнучого кругле і строкате. У культурі гібрид від 1595 року.

  • Голден Дуорф і Бертрам Андерсон – сорти з жовтими плямами по листю;
  • Сільвер Куїн – рослина з білою облямівкою по краю листя;
  • Голден Кінг – рослина з жовтою облямівкою по зеленому листю.

поширений на півночі та сході Європи в лісах, на скелях і по берегах водойм. Це низький напівчагарник із пухкими суцвіттями з дзвонових темно-лілових квіток і щільним дрібним листям із загнутими вниз краями. Цвітіння починається в липні або серпні. Рослина має сильний, приємний аромат.

виростає на Далекому Сході, в Японії, Кореї, Монголії й Північному Китаї на скелях біля морських і річкових берегів. Це напівчагарничок із дрібним листям еліптичної форми і напівмільчастими суцвіттями з рожевих квіток, що розкриваються в липні або серпні.

– вид з еліптичним листям і щільними головками рожево-лілових квіток, що розкриваються в червні.

https://www.youtube.com/watch?v=ytpressru

– степовий вид із Монголії і Східного Сибіру, що квітне все літо численними рожевими квітками.

родом із Балканського півострова і в культурі зустрічається нечасто. Цікавий, але не дуже витривалий вид зі світло-рожевими квітками, що з’являються в травні-червні.

Оцените статью
Сад
Добавить комментарий

Adblock detector